Вітаю☃️
Я зібрав(-ла) для тебе тут три зимові вірші ❄️ Сподіваюсь тобі сподобається 😺 П.С. Для того щоб побачити зображення в кращій якості треба натиснути на нього.
Уночі мороз поволі Інеєм упав на шлях... Спотикається на полі Місяць грудень по грудках.
І тому такий він гнівний, Дружить з вітром крижаним. А хуртеча рівно-рівно Засипає слід за ним.
Сипле сніг мов стеле килим, Щоб за груднем із дібров Тим рипучим снігом білим Рік Новий до нас ішов. (Михайло Литвинець)
Синиця в шибку вдарила крильми.Годинник став. Сіріють німо стіни. Над сизим смутком ранньої зими Принишкли хмари, мов копиці сіна.
Пливе печаль. Біліють смолоскипи Грайливо пофарбованих ялин –Вони стоять, немов у червні липи, Забрівши в сивий і густий полин.
Полин снігів повзе до видноколу, Лоскоче обрій запахом гірким. Лапаті, білі і колючі бджоли Неквапно кружеляють понад ним… ( Василь Симоненко)
Спить озеро, спить ліс і очерет.
Верба рипіла все: «Засни, засни...»
І снилися мені все білі сни:
На сріблі сяли ясні самоцвіти.
Стелилися незнані трави, квіти,
Блискучі, білі... Тихі, ніжні зорі
Спадали з неба — білі, непрозорі —
І клалися в намети... Біло, чисто
Попід наметами. Ясне намисто
З кришталю грає і ряхтить усюди —
Я спала. Дихали так вільно груди.
По білих снах рожевії гадки
Легенькі гаптували мережки,
І мрії ткались золото-блакитні,
Спокійні, тихі, не такі, як літні...
(Леся Українка (Уривок з драми-феєрії «Лісова пісня»?)